yura_destroyer's Journal

9:45AM - Ні мойо

источник: hellbalzer

Всякому приличному мужчине, к сожалению, следует время от времени думать о женщинах. А то он покроется прыщами, и у него от напряжения лопнут глаза. Такой мужчина довольно скоро станет неприятным и со временем умрет, оставив в наследство потомкам пачку недоеденных витаминов, коллекцию марок и пластмассовую расческу.

Поэтому остальным мужчинам следует периодически, до нескольких раз в месяц, думать о женщинах. Это может принести им облегчение, хотя, честно сказать, недолгое. Дело в том, что думать о женщинах неприятно. Едва только взявшись за это занятие, всякий мужчина понимает: у женщин нет мозгов, стыда и совести. А кому такое понравится? Впору собирать марки и есть витамины.

Многие спрашивают в этой связи: как быть? Отвечаю: никак. Спасения нет. Летальный исход неизбежен. У женщин действительно нет ни мозгов, ни стыда, ни совести, поскольку они им не нужны. Наблюдения за женщинами показывают: в течение всей своей жизни они делают всего несколько вещей. А именно: маникюр и звонок по телефону с вопросом «Ты где?». Все остальное – истерики и критические дни. Для этого, конечно, ни стыда, ни совести не требуется. Не говоря уж о мозгах.

Едва родившись, любая женщина сразу закатывает истерику. Она кричит как полоумная, воет как белуга. Люди носят ее на руках, сюсюкают, пуськают, тетехают и тютитюкают. А она знай себе орет как ненормальная. Глаза навыкате, руки дрожат: а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а-а! А-а-а-а-а-а-а-а-! Ы-ы-ы-ы-ы-ы-ы-ы! Подите все от меня-а-а-а-а-а! Ы-ы-ы-ы-ы-ы!

Устав кричать, женщина начинает делать себе маникюр.

Это единственное занятие, которое может отвлечь ее от истерики. Если женщина не кричит и не делает маникюр, значит, она выщипывает брови. В среднем, женщина тратит на маникюр семнадцать лет, восемь месяцев, три дня, сорок семь минут и двадцать секунд своей жизни. Остальное время она кричит и выщипывает себе брови.

Трудность, однако, в том, что жизнь сложнее и дольше. Поэтому женщине приходится худеть и толстеть. Нет ни одного существа на белом свете, которое могло бы худеть и толстеть. Цветы – пахнут, деревья – гнутся, птички – свистят, солнце – светит. Женщина же постоянно худеет и толстеет, и это доводит ее до исступления.

Она говорит:
– Господи, кажется, я потолстела. – И закатывает истерику.
Когда вы пытаетесь успокоить женщину и говорите, что она вовсе не потолстела, а даже как-то похудела, она говорит:

– Господи, как же я похудела! Смотреть не на что! – И закатывает истерику.

Если женщина не бьется в истерике, не делает себе маникюр, не выщипывает брови, не худеет и не толстеет, значит, она потеряла стыд и совесть. Это значит, она открыла шкаф,
стоит перед зеркалом голая и говорит:

– Так. Мне совершенно нечего надеть. В чем я теперь пойду?

Это не значит, что она куда-то собралась. Просто у нее нет ни стыда, ни совести. Впрочем, некоторые специалисты утверждают, что время от времени стыд и совесть у женщины все-таки появляются. Но это означает только то, что у нее начались критические дни.

В критические дни женщина ведет себя иначе. Она не открывает шкаф, не стоит голая, не худеет, не толстеет, не делает себе маникюр и не выщипывает брови. В критические дни она просто кричит. Истошно, без стыда и совести, как белуга. Таких дней в месяце примерно семь. Однако их особенность в том, что есть еще дней десять отчаянья перед критическими днями и примерно столько же после. В течение этого непростого времени женщина не желает ничего знать. Относиться к этому следует с пониманием. Для того, чтоб что-нибудь знать, надо иметь мозги, стыд и совесть. А у женщин их нет.

Следует, впрочем, заметить, что в перерывах между критическими днями, маникюром, выщипыванием бровей, худением, толстением, стоянием перед зеркалом и истерикой у женщины остается немного свободного времени. Как правило, она использует его, чтобы позвонить по телефону.

Когда женщина звонит по телефону, она обязательно дозванивается и спрашивает: «Ты где?» Вне зависимости от ответа женщина сразу начинает закатывать истерику и жаловаться, что ей нечего надеть, она исхудала, забыла, когда в последний раз делала маникюр, у нее скоро критические дни и она не желает ничего знать, поскольку у вас нет ни стыда, ни совести и думаете вы неизвестно чем. То есть известно, чем. Черт-те чем. Спрашивается: зачем так устроено природой? Зачем же она не дала женщинам мозг, стыд и совесть? Я вам отвечу вопросом: а откуда б она их взяла? Все женщины ведь происходят от женщин, у которых нет ни мозгов, ни стыда, ни совести, и от мужчин, у которых нет денег и головы на плечах, чтобы с ее помощью оценить маникюр, выщипанные брови, плоский живот, розовую кофту и ответить наконец на вопрос «Ты где?».

Поэтому в сложившейся ситуации следует действовать только двумя традиционными способами: коллекционировать марки или периодически пуськать женщину, тетехать ее и тютитюкать. В конце концов, пусть себе орет как ненормальная. От крика тоже польза есть. Сидишь, как пенек, денег нету ни черта, башка глупая, глаза бесстыжие. Сидишь, в носу ковыряешь, слушаешь и думаешь: Господи, какое ж счастье! Я не одинок.

3:29PM - Брістоль

Тіко сьодні отримав:

Dear Professor,

Thank you for your application for a Joint
Project with Ukraine.

I am pleased to inform you that this
application has been successful.

Це означає - 8 місяців в Бристолі з оплаченим проїздом, та 10 000 фунтів стерлінгів.

Ля-ля-ля.

3:21PM - Політіка

Слабонєрвним - не чітать. Москалям - не веріть.

http://www.rambler.ru/news/politics/ukraine/525087545.html

1:05PM - Перша квіточка

А ще вчора ввечері я надибав саму першу в цьому році квіточку. Прошу вибачення за якість - знімав практично вночи ))

1:02PM - Воршава - фодкі

Просілі - вешаю



ще Варшава



і ще Варшава (правда, минулим літом)

1:39PM - Польща

Польща - дивна країна... Така собі гремуча суміш нашого радянського менталітету і імпортного стилю життя.

В Польщі 15 % населення - безробітні. Причому, безробітні реально. Просто не хочуть робити, і все. І тиняються вулицями Воршави пацики з розпухлими битими мордами, всім своїм видом звинувачуючі Радянській Союз, а тепер і Євросоюз у їхньому скаліченому житті і понівеченій душі.

На зупинках громадського транспорту висить розклад його руху. Раніше я думав, що там написано час, коли слід чекати автобус на зупинці. Виявилось, то час, коли автобус не слід чекати.
Поляки не вміють їздити автобусами. Це тому, що автобуси напівпорожні, і люди навіть гнушаються сідати біля вікон, бо туди важко залазити. Стоять по салону, причому стоять так, щов всім навколо було незручно. Наша людина завжди одразу стане під стіночкою, і стоїть не одсвечуючі. Поляки рівномірно стоять по всоьму автобусу, і, хоча він порожній, обов"язково штовкають або навіть налягають час від часу на всіх оточуючих.

Варшава - дивне сіре залізобетонне місто без зелені. Знову такий собі гібрід західних міст (дома стоять впритул один до одного, дерев на вулицях немає, лише простір для машин) і наших радянських, з їх жахливою "архітектурою". Правда, в центрі натикано доволі декілька хмарочосів, які, треба сказати, прикрашають місто.

Телевізор у Польщі зроблений лише для того, щоб його не дивитись. Де вони знаходять таку масу нецікавих фільмів? Правда, така телевізія знову-таки по всій Європі... Це ми звикли, що ввечері принаймні на 3-4 каналах можна знайти фільм з пістолетами і калюжамі крові. Тут такого немає в принципі. Скучно живуть )) Тіко футбол і можна дивитись... Але футбол з розряду Польща - Азербайджан 5:0 теж не надихає на пиття пива.

У Махдональдсі бачив двох 14-15 річних дівчяток, які взяли кожна по 4 гамбургери і маленькій колі, і все це з"їли! Мене ледве не знудило, чесн слово. Тим більше, що одна з них була вдягнута у штані, що злазять з попи і показують її спіднє (такі собі рожеві трусики). І ото такє створіння на моїх очах з"їло 4 гамбургери. Копетс...

Не знаю, чи траплялось такє з вами... Зі мною таке трапляється кожного разу як я приїду за кордон. Перший тиждень-два по приїзді мене кожен день по декілька разів (і не лише в Польщі - всюди!!!) питають дорогу і задають інші нескромні питання. Через два тижні все це минає... Мабуть, я пристосовуюсь до навколишнього середовища і перестаю виглядати дуже впевненою в собі людиною, у якої можна щось спитати.

Ото такі враження від Воршави

8:36PM

Однако, парнаграфія крепчаіть

6:03PM

Дурдом

10:47AM

Так.... Пиво, пиво, і ще раз пиво... Девкі побоку.

8:55PM - Тіна Кароль - Ноченька

http://rapidshare.com/files/8293051/nochenka.avi

3:54PM

Попустіло....

10:22PM - Емінем і Тіна Кароль

Є два відеокліпи, які надзвичайно веселять мене. Вірніше, не стількі самі відео, скількі окремі деталі в них. Перший - кліп Емінема під назвою "Ам со сорі, мамо", а саме момент, де він копає могилку для своє коханої мами В РУКАВИЧКАХ. Тіночька Кароль вразила мене не тим, що вона сидить гола (що само по собі є предметом для роздумів), а тим, що вона сидить попою на КОВРИКУ. Настількі нелепо це виглядає. А пісня гарна.

7:16PM

Чому б не бути просто самім собою?

7:09PM - Умудрьонность

Їду в метро, читаю час від час бігучий рядок з приватними оголошеннями, привітаннями і визнаннями в любові. Про дебільні повідомлення тіпа "чорненька девушка в кохточке, що сиділа поруч, подзвони!" я вже і не кажу (хоча, в принципі, таке повідомлення може надійти і мені :-) ). Але всі ці римовані і не зовсім римованні признанія в любві... Колись, читаючи таки речі, сприймав їх як дуже романтичні. А зара сиджу і думаю: "Боже, який бред". Старію. Стаю циніком. Але чомусь ані хвилини про це не шкодую (про цинізм, не про старість :-) ).

10:53PM - Спокійні часи

Ми з вами живемо в спокійні часи. Наприкінці 19 - напочатку 20 сторічча в Європі щодня відбувалося в середньому по три теракти. Зараз начє не так багато?

4:28PM - Ні - москалям ))

4:45PM - Жити

Хочу десь... кудись... Байдуже куди, аби бути там на самоті. Щоб не було цих грьобаних "стосунків". Щоб зранку прокинувся, поїв, пішов на роботу. Ввечері прийшов з роботи, поїв, почитав газету, заснув. І ВСЕ. Ніяких стосунків, ніяких зобов"язень, нічого.

Де ж його взяти такє?

12:24PM - Історія про мьотли

Після виходу на екрани якоїсь-там серії Гаррі Поттера в гамериканських магазінах з"явилась нова іграшка - мьотли, на зразок тих, на яких Гаррі гонявся за м"ячиком чи іншою хренью. Для більш реалістичного ефекту, мьотли були на батарейках, та створювали ефект вібрації під чяс "польоту". Після того офіс фірми-виробника був засипаний листами восторжених мамаш, дочкі яких були у захваті від мьотл. В листах мамаші писали, що тіпа її дочка сидить на метлі по три години щодня і не хоче злазити, або що дочки бьються поміж собою за право посидіти на метлі. Дівчята були у захваті. Що характерно, у хлопчиків мьотли попитом чомусь зовсім не користувались.

3:09PM

ПОСЕЩЕНИЕ ПИВБАРА
Возможные неполадки при употреблении пива и способы их устранения
                    Голландская инструкция  

1:24PM - I love you

Одна англійка збирала, як буде різними мовами "I love you". Запитала у росіянки, а потім старанно повторює по складам: Я тя бля еблю

(c) Ні мойо... Взято з анехдот.ру